загортати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
сповивати — а/ю, а/єш, недок., спови/ти, спов ю/, спов є/ш і спови/ю, спови/єш, док., перех. і без додатка. 1) Загортати в пелюшки (звичайно немовля). || чим і без додатка. Обмотувати сповивачем (звичайно немовля). || у що, чим. Загортати, закутувати немовля … Український тлумачний словник
завертати — а/ю, а/єш, недок., заверну/ти, ерну/, е/рнеш, док. 1) неперех. Змінювати напрямок руху, робити поворот. 2) неперех., розм. Заходити, заїжджати куди небудь, до кого небудь, повертаючи з дороги. 3) неперех. Мати, утворювати згин, вигин, поворот,… … Український тлумачний словник
завивати — I а/ю, а/єш, недок. 1) Пронизливо, тужливо вити. 2) перен. Утворювати звуки, подібні до виття (про явища природи). || Утворювати довгі, протяжні звуки (про механізми, машини і т. ін.). || Видавати довгу протяжну мелодію, звукові сигнали і т. ін.… … Український тлумачний словник
загорнути — див. загортати … Український тлумачний словник
загортальний — а, е. Признач. для обгортання, загинання, засипання і т. ін. чого небудь (див. загортати 1), 2), 4)) … Український тлумачний словник
загортання — я, с. Дія за знач. загортати … Український тлумачний словник
загортатися — а/юся, а/єшся, недок., загорну/тися, орну/ся, о/рнешся, док. 1) Обгортатися чим небудь, замотуватися в щось. || Закутуватися, укриватися, захищаючись від холоду, спеки і т. ін. || перен. Затулятися, оповиватися чим небудь, стаючи невидимим. 2)… … Український тлумачний словник
загрібати — а/ю, а/єш, недок., загребти/, бу/, бе/ш; мин. ч. загрі/б, загребла/, загребло/; док. 1) перех. Збирати, гребти що небудь у купу, в одне місце; згрібати. || розм. Набирати, зачерпувати. 2) перех., розм. Загарбувати, привласнювати. || Багато… … Український тлумачний словник
закочувати — ую, уєш, недок., закоти/ти, очу/, о/тиш, док., перех. 1) Котячи, переміщати що небудь в якесь місце. 2) Загортати назовні край одягу, взуття; засукувати … Український тлумачний словник
